СУМИРИБООХОРОНА
Управління охорони, використання і відтворення водних бiоресурсiв та регулювання рибальства в Сумській області


Новини аквакультури


Підводимо підсумки по звітності за формою №1А-риба (річна) за 2015 рік.

Звіт виробництво продукції аквакультури надали 207 суб'єкта аквакультури: з них юридичних (33) та фізичних осіб-підприємців (174).

За результатами обробленої інформації баланс площ виробничих потужностей водних об’єктів складає:стави – всього- 4564,5 га, з них : маточні -11,6 га, нерестові - 3,4 га, вирощувальні - 621,5 га, нагульні – 3849,2 га, зимувальні – 58,4 га, карантинні – 1,5 га, водопостачальні -18,04 га, товарні садки – 0,83га.

Наявність ремонтно-маточного поголів’я:маточне поголів’я – 9 093 кг (4,487 тис.шт.), в тому числі сазан/короп 5 515 кг (1,389 тис.шт.), товстолоб - 500 кг (0,2 тис.шт.), сомові -1 015 кг (0,2 тис.шт), щука, карась, судак- 2 063 кг (2,7 тис.шт.); ремонтне поголів’я – 6 266 кг (22,837 тис.шт).

Вирощування рибопосадкового матеріалу:

Всього- 377 282 кг (7 141,7 тис.шт), в т.ч.: короп/сазан – 226 300 кг (5 371,8 тис.шт), товстолоб – 139 087 кг  (1 495,7 тис.шт), сомові –1 400 кг (5,0 тис.шт), осетрові – 495 кг (5,5 тис.шт), інше (карась, щука,судак) – 10 000 кг (263,7 тис.шт).

Вирощено товарної продукції:

Всього – 2 722 109 кг, в т.ч.: короп/сазан – 1 758 963 кг, товстолоб – 763 422 кг, сомові –16 654 кг, осетрові – 3 600 кг, лососеві – 2000 кг, інше ( карась, щука, судак) – 177 470 кг.

Виловлено товарної продукції:

Всього – 2 352 744,5 кг, в т.ч.: короп/сазан – 1 604 976,5 кг, товстолоб – 643 794 кг, сомові –3 004 кг, осетрові – 900 кг, лососеві – 2 000 кг, інше ( карась, щука, судак) – 98 070 кг.

Витрати кормів та внесення добрив:

Витрати кормів усього – 5 661 003 кг:  в т.ч.: на рибопосадковий матеріал – 1073857 кг, на маточне поголів’я – 110900 кг, на ремонтне поголов’я -15050 кг, на товарну рибу – 4461196 кг.

Внесено добрив усього – 176594,17 кг: в т.ч.: органічних – 134279,57 кг, мінеральних – 42314,6 кг.

Економічні показники виробництва продукції аквакультури:

Реалізовано продукції аквакультури всього на суму 56803,6 тис.грн. Реалізовано: товарної риби – 1995234,5 кг  на суму 55771,2 тис. грн., личинки – 0,48 млн. шт. на суму 10,0 тис. грн., цьоголіток – 136,1 тис. шт. на суму 57,2 тис. грн., однорічок – 739,5 тис. шт. на суму 876,8 тис. грн., дволіток – 18,5 тис. шт на суму 72,5 тис.грн, маточне поголів’я (самці) – 0,1 тис. шт. на суму 15,9 тис.грн. 

Особливості посухи 2015 року на Сумщині

На відміну від інших небезпечних явищ погоди, посуха є поступовим процесом із довгостроковими наслідками, який визначається тривалим дефіцитом або відсутністю опадів та підвищеними температурами повітря. За кліматичними особливостями території, посуха в Україні може спостерігатися в будь-який час року. Особливістю посухи 2015 року є поєднання 2-х її видів – метеорологічної (повітряної), сільськогосподарської (грунтової). Виникнення такої ситуації біло обумовлено синоптичними процесами, що формували підвищений температурний фон упродовж усього року, особливо теплого періоду, дефіцит опадів на більшій частині території та нехарактерний їх просторовий розподіл.

На території Сумської області за квітень-серпень випало, з півночі на південь, 195-350 мм опадів або 60-115 % від норми.

Ситуація значно погіршилася у липні-серпні, коли на фоні майже сухої погоди відмічалися тривалі хвилі тепла із температурами повітря +34-39 0 по всій території України упродовж 10-20 днів. Спостерігалася велика кількість днів із суховіями різної інтенсивності не тільки у традиційних для цього явища пд.-сх. областях, а й у зх.-пн., де це явище відмічається дуже рідко. Такі умови призвели до виникнення спочатку повітряної посухи, надалі до небезпечного поєднання її із грунтовою.

 Після тривалого періоду теплої, в окремі дні спекотної, сухої погоди на Сумщині з 4 вересня відбулось зниження температури повітря, 4-6 вересня пройшли дощі, місцями рясні. Середня температура повітря за період з 4 по 8 вересня знизилася на 4-50 . Кількість опадів склала 30-40 мм, або 55-85 % місячної норми. Дощі та зниження температури повітря сприяли припинення повітряної посухи, але грунтова посуха триває. Відбулося поповнення волого запасів лише верхніх шарів грунту. За даними метеостанції області 8 вересня 2015 року запаси продуктивної вологи  в грунті дорівнювали в орному шарі (0-20 см)25-40 мм, у метровому – 30-65 мм.

 У поточному році на річках області, внаслідок раннього і дуже низького весняного водопілля, на місяць раніше середніх багаторічних строків розпочалася літня межень(період річного циклу, протягом якого спостерігається низька водність). Поточні рівні води значно нижчі (на 0,17-1,74 м) за середні багаторічні меженного періоду. Передумовою для такої гідрологічної ситуації було аномально низьке водопілля, яке за висотою максимальних рівнів було нижчим найнижчих максимумів за весь період спостереження, а також відсутність тривалий час ефективних дощів.

На річках басейну Десни, Сула, Псел і Ворскла протягом серпня-першої декади вересня відбулось подальше виснаження руслових запасів та зниження рівнів води. Вересневі дощі не мали суттєвого впливу на збільшення водності та сприяли сповільненню спаду та утриманню її без змін.

Станом на 10 вересня 2015 року на Десні біля Новгород-Сіверського, Розльот, Івотці, рівні води перевищують найнижчі меженні (що вибрані за весь період спостереженнь) на 4-12 см. На Ворсклі та Сеймі біля Мутина близькі до найнижчих (перевищення становить лише 4-15 см).

На орендарів чекають покращення в наступному році.

Аквакультура (рибництво) є сільськогосподарською діяльністю, яка відіграє важливу роль в економіці України, зайнятості населення, особливо у сільській місцевості. У більшості випадків сільськогосподарські товаровиробники є основними платниками податків, роботодавцями у відповідній сільській територіальній громаді.

Саме через це завдання держави полягає у створенні сприятливих умов для розвитку сільськогосподарського виробництва.

Суть проблеми, на розв’язання якої спрямовується проект Закону, полягає у внесенні змін до Податкового кодексу України в частині зменшення орендної плати за водогосподарські об’єкти для цілей аквакультури та встановлення адекватного розміру оподаткування сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку четвертої групи.

Після приватизації підприємств рибної галузі суб’єкти аквакультури опинилися у ситуації, коли гідротехнічні споруди, які є основною частиною єдиного комплексу з виробництва риби залишилась у державній власності. Водний об’єкт (рибогосподарську технологічну водойму) штучно розділено на складові: земля, вода та гідротехнічні споруди.

На даний час відповідно до чинного законодавства річна сума орендної плати за землі водного фонду для суб’єктів аквакультури складає від 3% до 12% нормативної грошової оцінки. Така розбіжність у розмірі орендної плати є неприйнятною для рибогосподарських підприємств, призводить до зловживань та робить діяльність у сфері аквакультури збитковою.

Поряд з тим суб’єкт аквакультури за користування на умовах оренди водним об’єктом має сплатити орендну плату не тільки за землю, а і за водний об’єкт та гідротехнічні споруди. Також сплачуються значні виробничі витрати та податки. При цьому прибуток від реалізації риби теоретично може бути отриманий лише на третій рік, оскільки середній термін вирощування товарної риби складає 30 місяців.

Разом з тим, у зв’язку із набранням чинності 01.01.2015 нової редакції Податкового кодексу України податкове навантаження на сільськогосподарських товаровиробників, у тому числі суб’єктів аквакультури, значно підвищилось.        А також рибницькі господарства були переведені з фіксованого сільськогосподарського податку на єдиний податок четвертої групи спрощеної системи оподаткування. Такі зміни привели до того, що для суб’єктів аквакультури базою оподаткування є нормативна грошова оцінка землі, що знаходиться в оренді, але ставка податку виросла в тричі (з 0,45 до 1,35).

Нормативна грошова оцінка також збільшилась в чотири рази завдяки зміні порядку її визначення: у попередній редакції вона визначалась станом на 1 липня 1995 року, а у новій редакції визначається на 1 січня поточного податкового року (кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель з 1995 року станом на 01.01.2015 становить 3,997).

Враховуючі вищезазначене фінансове навантаження та розмір орендної плати для суб’єктів аквакультури є надмірним. Такий стан справ не дає можливості сталого розвитку вітчизняного рибництва та призводить до «тінізації» рибогосподарського сектору економіки. Разом з тим, збільшення податкового навантаження на підприємства рибної галузі впливає на збільшення вартості товарної рибної продукції власного виробництва, дестабілізує продовольчу безпеку держави, зменшує насичення ринку вітчизняною рибною продукцією та збільшує імпортозалежність України.

Саме для зниження податкового навантаження на суб’єктів аквакультури в частині орендної плати за використання земель водного фонду під рибницькими господарствами, а також забезпечення ефективного використання наявного рибогосподарського водного фонду України, і передбачені запропоновані зміни до Податкового кодексу України.

Даним проектом Закону запропоновано встановити фіксований розмір орендної плати для земельних ділянок, що використовуються для аквакультури (рибництва), у розмірі 3 відсотки нормативної грошової оцінки, встановити базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) у розмірі нормативної грошової оцінки ріллі проведеної станом на 1 липня 1995 року та встановити ставку податку у розмірі 0,45.

Запропоновані зміни до Податкового кодексу України передбачають встановлення справедливого податкового режиму для суб’єктів аквакультури, який сприятиме виведенню рибогосподарського бізнесу з «тіні», створить передумови для розвитку галузі, покращить інвестиційний клімат та збільшить кількість договорів оренди водних об’єктів. Це призведе до надходжень до бюджетів різних рівнів, збільшить об’єм та якість вітчизняної рибної продукції. 

В мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Державного агентства рибного господарства України: www.darg.gov.ua. оприлюднений проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо орендної плати у сфері аквакультури та удосконалення деяких податкових норм стосовно сільськогосподарських товаровиробників).

Свої зауваження та пропозиції прохання надсилати до Державного агентства рибного господарства України (вул. Артема, 45а, м. Київ, 04053, та на електронну адресу: darg@darg.gov.ua).

Строк, протягом якого від громадськості приймаються зауваження та пропозиції – один місяць з дня оприлюднення проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо орендної плати у сфері аквакультури та удосконалення деяких податкових норм стосовно сільськогосподарських товаровиробників)»


 

Про небезпеку літніх заморів

Одна із причин цвітіння води — надходження у водойми мінеральних, особливо фосфоромістких добрив, синтетичних миючих засобів, органічних забруднювачів.

 «Цвітіння» води в стоячих водах — не що інше, як інтенсивне розмноження найпростіших водоростей. Вони присутні і в звичайній воді, тільки в меншій кількості. А ось, якщо умови для розмноження сприятливі: велика кількість сонячного світла, поживних речовин і досить висока температура, то водорості починають розмножуватися, заповнюючи весь вільний простір. Під спекотними сонячними променями водорості швидко розкладаються і, звільняючи пігмент фікоціан, забарвлюють воду в синій колір.

    Дуже шкідливим є надмірне «цвітіння», яке значно погіршує умови життя у водоймах. Шар води, що «цвіте», який досягає 10-15 см завтовшки може провокувати виникнення задухи риби, і як наслідок – її загибелі, що в свою чергу завдасть великих збитків рибному господарству. 

    При недостачі кисню, молодняк риб піднімається до поверхні води, жадібно хапає повітря, дихає розкритим ротом і зябрами, плаває на боці або вгору черевом, іноді вискакує з води, наближається до берега і, знесилившись, гине. Хвилями вона викидається на берег, утворюючи на вузькій прибережній смузі великі скупчення. На ділянках водойм, де виникають замори, молодняк з'являється лише після відновлення нормальних умов, особливо після нормалізації кисневого режиму. 

    Саме тому, в неблагополучних водоймах при прогнозі небезпечного для риб збільшення чисельності токсичних синьо-зелених водоростей необхідно аерувати воду аераторами чи, що ефективніше – потокоутворювачами. Простіші аеруючі пристрої – це столики, сходинки чи різні «вертушки», розташовані під водопадаючою трубою. З використанням більш складних аераційних установок, що використовуються в бідних киснем водоймах можна ознайомитись в спеціалізованій літературі з риборозведення.

    Одним із відомих способів боротьби з «цвітінням» води на великих водоймах є збирання мікроскопічних організмів спеціальними катерами. Зібрану масу використовують як добриво, на виробництві для виготовлення лаків, фарб.

    Сьогодні існують спеціальні препарати, які очищають воду від найпростіших водоростей, але застосовувати їх необхідно з особливою обережністю, оскільки вони можуть вплинути і на інших учасників біоценозу водойми. У першу чергу необхідно вирішити проблему своїми силами, провести аерацію, влаштувати затінення і почистити дно від бруду і органічних залишків.

    Масові загибелі риби є великою втратою для рибних господарств та річкових запасів риб, тому Сумирибоохорона звертається до громадськості з проханням повідомляти про будь-які ознаки задухи або зміни екологічного стану водойм Сумщини за телефоном "гарячої" лінії  096 8382570 або  (0542)610122.

 

Досягнення рибалок Сумщини!

Незабаром рибалки будуть відзначати своє професійне свято. Риба завжди була почесною стравою на столі жителів нашої країни, а нелегка праця рибалок за всіх часів цінувалася й шанувалася в країні не менше, чим праця хлібороба.

Дотепер рибальство залишається єдиним природним джерелом екологічно чистої харчової білкової продукції. Завдяки українським рибалкам та рибоводам - професіоналам і аматорам, жителі України сьогодні мають можливість щорічно отримувати до столу високоякісну рибу, виловлену у внутрішніх і морських водах країни. Ця риба реалізується у свіжому або охолодженому вигляді й цілком успішно конкурує із замороженою імпортованою рибопродукцією. Але своєї риби поки не вистачає для повного задоволення попиту. Саме сьогодні  на рибну галузь України чекають великі зміни. Голова Держрибагенства України Ярема Ковалів визначив напрямки реформування рибної галузі України. Серед пріоритетних напрямів він виділив: залучення інвестицій в аквакультуру, радикальне реформування органів рибоохорони із якісною зміною їх принципів роботи, формування культури соціально відповідальної рибалки, прозорість та відкритість в роботі Держрибагентства, а також підвищення ефективності функціонування державних установ. Першочерговими кроками в процесі реформи, які вже здійснює Держрибагенство є: боротьба з корупцією, дерегуляція галузі та втілення найкращого Європейського досвіду. Це дозволить зробити галузь інвестиційно привабливою, збільшити власне виробництво риби та провести фактичне імпортозаміщення.Відомство працює над дерегуляцією галузі, яка передбачатиме ліквідацію зайвих та дублюючих дозвільних документів, що значно спростить умови ведення бізнесу. Так агентство уже працює над спрощенням процедури отримання права здійснювати промислове рибальство, встановленням на законодавчому рівні зон для промислового та любительського вилову,очікуються зміни у сфері аквакультури, - зменшення орендної плати за водні об’єкти в 2 – 3 рази.

Напередодні свята розповімо про досягнення  рибалок Сумщини.

Так як вирощування риби в області має сезонний характер: весною(квітень-травень) відбувається масове зариблення водойм, восени (вересень-листопад)- масовий вилов,показники  представлені за звітністю 2014 року.

У гідрографічному відношенні вся територія Cумської області розташована в межах басейну Дніпра. Ріки області відносяться до річкових систем лівобережних приток Дніпра – Десни, Сули, Псла та Ворскли.Річкова мережа Сумської області включає одну велику річку - Десну, що протікає по межі Сумської та Чернігівської областей на ділянці завдовжки 37 км та 6 середніх рік –Сейм, Клевень ,Сулу, Псел, Хорол і Ворсклу, загальна довжина яких у межах Сумської  області 801 км. Крім того, в області налічується 1536 малих річок. Але промислових ділянок на території області немає,так як відтворення водних біоресурсів відбувається тільки  природним шляхом. Прогноз допустимого вилову – можливий обсяг вилову водних біоресурсів у рибогосподарському водному об’єкті або районі промислу на промисловий сезон,що визначається центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства на підставі науково-біологічних обгрунтувань та може змінюватисся під час здійснення промислу на основі результатів нових наукових досліджень про стан запасів водних біоресурсів.На річках Сумської області  постійні наукові дослідження  не проводяться. Відтворення водних біоресурсів відбувається тільки природним шляхом, штучне  підзариблення не здійснюється. Вищеперераховані заходи  проводяться в Україні на каскаді великих водосховищ, великих річках та  на морях, де постійно працює наука, проводяться наукові дослідження , і  постійно  за рахунок рибколгоспів, рибовідтворювальних комплексів  відбувається поповнення рибних запасів шляхом зариблення і  обсяг отриманих природним та штучним шляхом водних біоресурсів  дає можливість визначити ліміт використання. В Сумській області  переважають середні  та малі річкі, де немає можливості здійснювати промисловий вилов. На річках області здійснюється любительський лов риби на загальних засадах згідно правил любительського рибальства.

Але в області є інший  потужний потенціал – це велика кількість штучно створених ставків,водосховищ,озер - 2771 шт., їх загальна площа 18083 га.

Ставків 2191шт., загальною площею 11384 га

озер 537 шт. загальною площею 2042 га

43 водосховища загальною площею 4657 га.

На території області  створено 22 спеціальних товарних рибних господарств( загальна площа 644,22 га), які працюють за розробленими Режимами рибогосподарської експлуатації. Вилов риби СТРГ в 2014 році склав  257 400 кг ( в 2013 році - 350 300 кг; в 2012 році – 201 700 кг). Видовий  склад  вирощеної товарної риби різноманітний : короп,товстолобик,білий амур, сом, лин, щука, карась. Середня рибопродуктивність СТРГ за 2014 рік склала 400 кг/га.

Також  активно здійснюється рибогосподарська діяльність  в аквакультурі:

Примітка

аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг;

В нашій області  вирощуванню товарної риби приділяється особлива увага. За показниками минулого року з вилову водних біоресурсів ми на десятому місці серед 24 областей(враховуючи три «морські» області).  Вилов риби по Сумській області складає -2 024 117 кг. Середня рибопродуктивність водойомів  при екстенсивному (випасному) веденні господарства складає 361 кг/га, при інтенсивному (годівлі) веденні господарства середня рибопродуктивність складає :ПАТ «Сумирибгосп»  - 718 кг/га ( загальний вилов 760227кг на площі 1058,45 га) Лебединська РМС – 1239,4 кг/га (загальний вилов 132000 кг на площі 106,5 га ).Звітність з виробництва продукції аквакультури надали 231 суб'єкта аквакультури:юридичних(36) та фізичних осіб-підприємців(195). Баланс площ виробничих потужностей водних об’єктів складає:стави – всього- 4391,87 га. Орендарі вирощують і свій рибопосадковий матеріал всього - 413914 кг (4 507,4тис.шт), в т.ч.: короп – 218 487 кг (2 792,6 тис.шт), товстолоб – 183 627 кг  (1 408,8тис.шт) сомові –2700 кг (8,0тис.шт) інше (карась, щука) – 9 100 кг (298,0тис.шт).

Пріоритетним видом з штучного вирощування залишається короп та товстолоб. В минулому році вирощено товарної продукції:всього – 2 180885 кг, в т.ч.: короп – 1089586 кг, товстолоб – 793177 кг, сомові –2410 кг, осетрові – 4412 кг, лососеві – 5200 кг, інше ( карась, щука) – 286100 кг. Реалізовано продукції аквакультури всього на суму 28 750,9 тис.грн.Найбільше риби вирощується в Сумському районі -953427кг,на другому місці Лебединський район – 280272 кг,на третьому Краснопільський район -268561 кг. Найбільше риби вирощується в Сумському районі -953427кг,на другому місці Лебединський район – 280272 кг,на третьому Краснопільський район -268561 кг. Найбільші показники по виловам ПАТ «Сумирибгосп»,  Лебединська РМС, ТОВ «Рибиця», ПВКФ «Клото», ФОП Середа Ю.В., ФОП Школа О.В.

В останній час багато дискусій виникає стосовно «прав загального користування» чи,зрозумілішою мовою, вільного доступу населення до ставків,зокрема для любительської риболовлі. Норми Водного кодексу України необхідно застосовувати в цілому, та поряд зі статтею 51 враховувати норми статті 47. Відповідно до статті 51 Водного кодексу України водні об’єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, передбачених законом. Такими випадками, є зокрема зазначені у статті 47 Водного кодексу України можливість та порядок обмеження права загального водокористування. Відповідно до положень зазначеної статті на водних об’єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду, що може бути врегульовано у договорі оренди або у додатковій угоді між ними.Водокористувач, який узяв водний об’єкт у користування на умовах оренди, зобов’язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування( купання,плавання на човнах,любительське і спортивне рибальство) на водному об’єкті, наданому в оренду. Іншими словами, всі заборони на доступ населення до орендованих ставків мають бути прописані у договорі оренди або додатково погоджені орендодавцем (сільською,селищною,міською радою або районною чи обласною державною адміністрацією). Якщо цього не зроблено,то купатися,рибалити(звісно з дотриманням правил любительського і спортивного рибальства), напувати худобу тощо можна без жодних обмежень. Умови загального водокористування  орендар зобов’язаний  доводити до відома населення, можливо  шляхом встановлення біля водойомів інформаційних дошок.

Разом з тим у сфері аквакультури передбачено такий вид діяльності як рекреаційні послуги в аквакультурі. Суб’єкт аквакультури може в рамках наданого йому в оренду водного об’єкту  облаштувати місця для оздоровлення ,відпочинку,екологічного виховання населення, в тому числі послуг з риболовлі. Надавати свої послуги суб’єкт господарювання може як на платній так і безоплатній основі. Порядок надання рекреаційних послуг,їх вартість та правила поведінки відпочивальників на водному об’єкті встановлює орендар. Але надавати послуги на платній основі Орендар водойми має право, якщо у нього є відповідний КВЕД для цього виду діяльності.

Якщо ви дійсно завзятий рибалка, то вам просто необхідно ознайомитися з правилами любительського рибальства і звичайно їх дотримуватись, щоб не було непорозумінь.  В наш час це зробити дуже просто – через Інтернет.Вся інформація щодо любительської рибалки та інших питань знаходиться на сайті Сумирибоохорони.

Нагадаємо, що  любительський лов риби в літній період,

дозволяється на водоймах загального користування з берега або з човна,вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше 5 на рибалку і спінінгом. За добу перебування на водоймі дозволяється виловити 3 кг риби , 30 шт. раків. Рибу та раки дозволяється ловити для власного споживання, а не для продажу.

Запрошуємо всіх небайдужих долучатися до контролю за дотриманням правил рибальства, і про всі порушення   просимо повідомляти  управління  по телефону 61-01-22, телефон гарячої лінії 096-838-25-70, адреса м.Суми вул. Набережна річки Стрілки48

Завідувач сектору іхтіології та регулювання рибальства Управління охорони,використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Сумській області Феденко Марія Василівна

 

Підсумки по звітності виробництва продукції аквакультури за 2014 рік

Звіт виробництво продукції аквакультури за 2014 рік – інформацію надали 231 юридичних(36) та фізичних осіб-підприємців(195).

 За результатами обробленої інформації баланс площ виробничих потужностей водних об’єктів складає:

Стави – всього- 4391,87 га

Маточні -11,6 га

Нерестові -3,4 га

Вирощувальні -472,4 га

Нагульні – 3821,5 га

Зимувальні – 62,57 га

Карантинні – 1,5 га

Водопростачальні-18,04 га

Товарні садки – 0,83га

Наявність ремонтно-маточного поголів’я:

Маточне поголів’я – 9 353 кг (4,44 тис.шт.), в тому числі сазан 5 715 кг(1,34 тис.шт.), товстолоб - 500 кг (0,2 тис.шт.), сомові -1 015 кг(0,2 тис.шт), щука,карась, окунь-2 123 кг (2,7 тис.шт.)

Ремонтне поголів’я – 5 895 кг -22,81 тис.шт.

Вирощування рибопосадкового матеріалу:

Всього- 413914 кг (4 507,4 тис.шт), в т.ч.: короп – 218 487 кг (2 792,6 тис.шт), товстолоб – 183 627 кг (1 408,8 тис.шт) сомові –2 700 кг (8,0 тис.шт) інше (карась, щука) – 9 100 кг (298,0 тис.шт)).

Вирощено товарної продукції:

Всього – 2 180 885 кг, в т.ч.: короп – 1 089 586 кг , товстолоб – 793 177 кг, сомові –2 410 кг, осетрові – 4 412 кг, лососеві – 5 200 кг, інше ( карась, щука) – 286 100 кг.

Виловлено товарної продукції:

Всього – 1 766 717 кг, в т.ч.: короп – 892901 кг , товстолоб – 681 631 кг, сомові –2 310 кг, осетрові – 2 412 кг, лососеві – 1 500 кг, інше ( карась, щука) – 185 963 кг.

Витрати кормів та внесення добрив:

Витрати кормів усього – 2 760 510 кг:

 в т.ч.: на рибопосадковий матеріал – 759 709 кг, на маточне поголів’я – 12 500 кг, на ремонтне поголов’я -15 230 кг, на товарну рибу – 1 973 071 кг.

Внесено добрив усього – 167 422,7 кг:в т.ч.: органічних – 157 680,2 кг,  мінеральних – 9 742,5 кг.

Економічні показники виробництва продукції аквакультури:

Реалізовано продукції аквакультури всього на суму 28 750,9 тис. грн.

Реалізовано: товарної риба – 1 613 710 кг  на суму 27 787,8 тис. грн., личинки – 2,7 млн. шт. на суму 38,7 тис. грн., цьоголіток – 4 600 тис. шт. на суму 75 тис. грн., однорічок – 1947 тис. шт. на суму 321 тис. грн., дволіток – 4463 тис. шт на суму 519,5 тис.грн, ремонтне поголів’я – 0,1 тис. шт. на суму 8,9 тис. грн.

 Вилов  СТРГ  /22 користувача/  в 2014 році  складає -  257,4 т, в тому числі по видам  короп -130,8 т, рослиноїдні -125,6 т, карась -1,0 т

 Вилов всього по Сумській області складає -2 024 117 кг

 

Підсумки по звітності виробництва продукції аквакультури за 2013 рік

З 2012 року наказом №141 від 21.03.2012 Міністерства аграрної політики та продовольства України введена нова обов’язкова для всіх суб’єктів рибогосподарської діяльності звітність по формі №1-А-риба(річна) „Виробництво продукції аквакультури за 20—р.”, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 9 квітня 2012 рік за № 514/20827. Згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.12.2013 № 714 «Про внесення змін до форми звітності1А–риба (річна) "Виробництво продукції аквакультури за 20__р."» орендарі подають звітність до Сумирибоохорони в строк до 10 січня за минулий рік. Практично з кожним орендарем проведена роз’яснювальна робота щодо своєчасного подання звіту до управління.

На виконання Доручення  Заступника Голови Державного агентства рибного господарства України, з метою  забезпечення своєчасного отримання звітної інформації та її узагальненняСумирибоохороною, за сприянням голів райдержадміністрацій , проведені виїзні роз’яснювальні наради із суб’єктами аквакультури.

Також у нарадах брала участь заступник начальника Сумського управління водних ресурсів Вакарчук О.В.

На нарадахбули розглянуті такі питання:

1.Про особливості Закону України «Про аквакультуру» в частині загального водокористування.

2. Про норми зональної рибопродуктивності зон аквакультури (рибництва),встановлених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 січня 2013 року №45 «Про затвердження Зон аквакультури (рибництва) та рибопродуктивності по регіонах України», які для Сумської області складають  при екстенсивномуипасному) веденні господарства -500 кг/га, при інтенсивному (годівлі) веденні господарства 1400 кг/га.

3. Ознайомлення з спеціальними формами первинної документації для суб’єктів рибного господарства в галузі аквакультури, які затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.06.2012 р. №362 « Про затвердження спеціальних форм первинної документації для суб’єктів рибного господарства в галузі аквакультури»

4.Роз’яснення та оформлення звітності за формою №1А-риба (річна).

5. Про надання у користування на умовах оренди водних об’єктів.

 

Звіт виробництво продукції аквакультури за 2013 рік- інформацію надали 228 юридичних та фізичних осіб-підприємців.

 

За результатами обробленої інформації баланс площ виробничих потужностей водних обєктів за 2013рік  складає:

Стави – всього- 4358,6га

Маточні -11,6га

Нерестові -3,4га

Вирощувальні -476,2га

Нагульні – 3786,2га

Зимувальні – 57,4 га

Карантинні – 5,0 га

Наявність ремонтно-маточного поголів’я:

Маточне поголів’я – 26039 кг (21,2 тис.шт.), в тому числі сазан 15186 кг(3,66 тис.шт.),товстолоб - 4100 кг (1 тис.шт.),сомові -640 кг(0,1 тис.шт),щука,карась, окунь-6113 кг (16,44 тис.шт.)

Ремонтне поголів’я – 8600 кг -24,31 тис.шт.

Вирощування рибопосадкового матеріалу:

Всього-714938 кг (9130,1 тис.шт), в т.ч.: короп – 433670 кг (6602,4 тис.шт), товстолоб – 261248 кг (1944,8 тис.шт) сомові –600 кг (3,3 тис.шт), осетрові –2270 кг (3,9 тис.шт), лососеві –3000 кг (12,0 тис.шт), інше (карась, щука) – 14150 кг (563,7 тис.шт)).

Вирощено товарної продукції:

Всього – 2519235 кг, в т.ч.: короп – 1352247 кг , товстолоб – 941554,5 кг, сомові –2300 кг, осетрові – 1900 кг, лососеві – 2005 кг, інше ( карась, щука) – 219228,5 кг.

Виловлено товарної продукції:

Всього – 2198781 кг, в т.ч.: короп – 1184462 кг , товстолоб – 845821,5 кг, сомові –2100 кг, осетрові – 900 кг, лососеві – 1005 кг, інше ( карась, щука) – 164492,5 кг.

Витрати кормів та внесення добрив:

Витрати кормів усього – 3157149 кг, в т.ч.: на рибопосадковий матеріал – 820596 кг, на маточне поголів’я – 12900 кг, на ремонтне поголов’я -15110 кг, на товарну рибу – 2308543 кг.

Внесено добрив усього – 2114352 кг, в т.ч.: органічних – 1758222 кг, мінеральних – 356130 кг.

Економічні показники виробництва продукції аквакультури:

Реалізовано продукції аквакультури всього на суму 25938,8 тис. грн.

Реалізовано: товарної риба – 1577746 кг  на суму 22924,9 тис. грн., личинки – 0,9 млн. шт. на суму 22,1 тис. грн., цьоголіток – 39 тис. шт. на суму 23,8 тис. грн., однорічок – 1328,9 тис. шт. на суму 814,3 тис. грн., дволіток – 1020,6 тис. шт на суму 2147 тис.грн, маточне поголів’я – 0,1 тис. шт. на суму 6,7 тис. грн.

 

Вилов  СТРГ  /22 користувача/  в 2013році  складає350,3 т, в тому числі по видам  короп -142,, рослиноїдні -189,, карась -17,1 т,сомові -1,2 т

 

Вилов всього по Сумській області складає -2 549 081 кг